Офіційно

Законопроект про відновлення покарання за незаконне збагачення топ-чиновників, який подав Президент, принципово відрізняється від запропонованих раніше – Руслан Рябошапка

Проект Закону про відновлення покарання за незаконне збагачення топ-чиновників (р. н. 10 358), який Президент України Володимир Зеленський подав до парламенту, принципово відрізняється від запропонованих раніше законопроектів.

Про це на брифінгу 4 червня заявив заступник глави Адміністрації Президента України Руслан Рябошапка.

«Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» передбачає зовсім інший підхід: не лише кримінальну відповідальність, а й можливість конфіскації чи стягнення у дохід держави так званих необґрунтованих активів», – повідомив він.

За словами заступника глави АПУ, ця норма була в чинному законодавстві, зокрема у Цивільному процесуальному кодексі, але нинішнє формулювання не давало можливості застосовувати її на практиці.

«Ми змінили це формулювання, і наразі є можливість ефективно застосовувати такий підхід», – констатував Руслан Рябошапка.

Він підкреслив, що стягнення необґрунтованих активів у цивільно-правовому порядку застосовується в багатьох країнах і дає можливість більш ефективно підходити до боротьби з корупцією.

«Цивільна процедура є значно швидшою та ефективнішою», – додав заступник глави Адміністрації Президента.

Посадовець також зазначив, що цивільна процедура дає можливість ретроспективного застосування. «Тобто матеріали справ, які були раніше відкриті НАБУ та САП, можуть бути використані знову. У порядку цивільної процедури НАБУ та САП можуть звернутися до суду з тим, щоб стягнути ці необґрунтовані доходи у дохід держави», – наголосив він.

У разі ухвалення законопроекту кримінальна відповідальність за незаконне збагачення наступатиме, коли розмір незаконних активів є значним.

«Ми свідомо пішли на те, щоб збільшити цей розмір до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів, що наразі становить близько 11 млн 500 тисяч гривень», – зазначив Руслан Рябошапка. За його словами, це було зроблено, щоб пріоритезувати зусилля антикорупційних органів.

«Щоб вони не займалися дрібними справами й не витрачали державні ресурси на покарання тих корупціонерів, які не становлять великої суспільної небезпеки для країни. Антикорупційні органи працюють із найбільш суттєвими корупційними загрозами, топкорупцією», – підкреслив заступник глави АПУ. Справи, у яких фігуруватимуть суми менше зазначеної, розглядатимуться в порядку цивільної процедури і в порядку цивільно-правового стягнення активів у дохід держави.

За кримінальною статтею винні каратимуться позбавленням волі на строк від п’яти до 10 років.

«Ми повинні розуміти, що, оскільки розмір злочинних активів такий великий, то, відповідно, санкція має бути теж досить жорсткою», – наголосив Руслан Рябошапка.

Запропонована редакція положення про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення не порушуватиме принципу презумпції невинуватості. Як відомо, саме це стало підставою для визнання Конституційним Судом України неконституційною попередньої редакції відповідного положення.

«Він практично немає нічого спільного з тим законом, який був визнаний неконституційним. Оскільки рішення Конституційного Суду базувалося на тому, що існує теза про докази в диспозиції статті у Кримінальному кодексі. Наразі цієї законодавчої конструкції немає. І тому немає підстав говорити про проблеми презумпції невинуватості», – зауважив Руслан Рябошапка.

Водночас заступник глави Адміністрації Президента нагадав, що, на думку вітчизняних та іноземних експертів, у Конституційного Суду не було підстав визнавати неконституційною норму про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення (у попередній редакції).

«Ми чудово розуміємо, що рішення Конституційного Суду було обґрунтоване політичними, а не юридичними мотивами. Основна причина такого рішення – намагання отримати індульгенцію чи амністію капіталів тієї влади, яка йшла. Є висновок європейських експертів щодо відсутності проблеми з презумпцією невинуватості у колишній редакції норми щодо незаконного збагачення. Європейські експерти так само сказали, що жодних підстав говорити, що та норма неконституційна, теж не було», – підкреслив Руслан Рябошапка.

Заступник глави АПУ нагадав, що Володимир Зеленський, який у той час був кандидатом у Президенти, наголошував: відновлення відповідальності за незаконне збагачення буде одним із найперших його кроків.

«Вчора він (Президент-ред.) запропонував нову редакцію цієї статті. Крім того, запропоновано механізм, який дає можливість не «поховати» справи, які стосувалися незаконного збагачення чиновників та політиків, що були відкриті до визнання зазначеної статті КК неконституційною», – зазначив Руслан Рябошапка.

Очікується, що в четвер президентський законопроект має бути включений до порядку денного ВР.

«Можливо, за прискореною процедурою законопроект може бути ухвалений парламентом, і вже незабаром ми матимемо чинний закон», – зауважив він.

За словами заступника глави АПУ, група, яка працювала над новим проектом Закону, прагнула врахувати всі можливі ризики, тому проаналізувала рішення Конституційного Суду, а також консультувалася з фахівцями з МВФ, Світового банку, з вітчизняними та зарубіжними експертами і практиками у цій галузі.

«Їхні поради лягли в основу цього законопроекту», – резюмував Руслан Рябошапка.

 www.president.gov.ua
 

Офіційно: